Будівництво є надзвичайно важливою галуззю, яка корелює з економічним добробутом країни. У Європі, де макроекономічні умови стабільні, будівельна галузь становить близько 5-7% від загального ВВП. В Україні поступово зростає частка будівництва у внутрішньому ВВП. Він зріс з 2,3% у 2015 році і досяг 3,3-3,2% під час активного поширення коронавірусу в 2020-2021 роках.
Пандемія значно вплинула на будівельну галузь України, яка значною мірою залежить від глобальних економічних змін. Крім того, країна зіткнулася з проблемами житла, оскільки будівлі мають погану ізоляцію та низьку енергоефективність. На будівлі в Україні припадає майже 40% кінцевого енергоспоживання, причому значна частина витрачається на опалення або охолодження приміщень. Залежність від імпортного викопного палива, особливо природного газу, ще більше погіршує ситуацію.
У 2020 році темпи будівництва житла в Україні значно сповільнилися, індекс будівельної продукції в сегменті житлової нерухомості склав 81,5% від обсягу 2019 року, а середня ціна квадратного метра зросла на 6,5%. З іншого боку, нежитлове та інженерне будівництво залишилося відносно стабільним, деякі проекти навіть перевищили рівень 2019 року. Обсяг нежитлового будівництва залишився майже незмінним – 99,3%, тоді як інженерні споруди перевищили рівень 2019 року. до рівня 2019 року з темпом зростання 111,6%. Це стало можливим завдяки реалізації урядової програми «Велике будівництво», у рамках якої відремонтовано понад 3,9 тисячі кілометрів доріг, збудовано або реконструйовано 114 шкіл, 100 дитячих садочків, 101 спортивний об’єкт.
Незважаючи на виклики, адаптація до нинішніх умов у 2021 році набрала обертів як в Україні, так і в усьому світі. Обсяги нового будівництва та виробництва будматеріалів зросли, хоча й із затримками та зростанням собівартості, насамперед через підвищення цін на паливо. За даними консалтингової компанії GlobalData, світова сфера будівництва у 2021 році зазнала зростання на 6%.
Національна програма «Велике будівництво».
Завдяки національній програмі «Велике будівництво» за два роки в Україні оновлено та побудовано понад 14 тис. км доріг. Президент Володимир Зеленський під час національного форуму «Велике будівництво: дороги та мости» наприкінці 2021 року анонсував, що наступними роками програма буде розширена проектами, спрямованими на модернізацію пунктів пропуску. Реалізація програми перетворила дороги та мости з міфічних понять на реальні сучасні споруди.
Амбітний і популярний план будівництва необхідний для покращення застарілої дорожньої мережі з 46 000 км (28 583 милі) національних доріг, 123 000 км (76 428 миль) регіональних доріг і 250 000 км (155 342 милі) міських доріг, для яких загальні інвестиції було передбачено 4,5 мільярда доларів США (4,1 мільярда євро), що частково фінансуватиметься Європейським банком реконструкції та розвитку.
Незважаючи на початковий скептицизм і занепокоєння щодо наявності ресурсів, фінансування та будівельних матеріалів, програма «Велике будівництво» досягла значних результатів. У 2020 році було відремонтовано або побудовано понад 6500 км доріг, а на кінець 2021 року їх кількість перевищила 7000 км. Майже 40% магістральної мережі доріг України, що з’єднує великі та малі міста, селища та важливі регіони, відремонтовано та побудовано.
Опитування громадської думки відображають визнання громадськістю досягнень влади: третина громадян вважає будівництво доріг одним із найважливіших досягнень України у 2021 році. Позитивні зміни в інфраструктурі визнали понад 60% населення. Президент Зеленський наголосив на необхідності продовження та розширення програми «Велике будівництво», зокрема акцентуючи увагу на розвитку прикордонної інфраструктури.
Зусилля уряду заручилися підтримкою міжнародних партнерів, таких як Європейський Союз, Світовий банк та ЄБРД. Визнання свідчить про ефективність та якість дорожньої мережі та інфраструктурних проектів, завершених у довоєнний період. Розвиток інфраструктури розглядається громадянами як спільна інвестиція, особливо під час глобальної кризи.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив на рекордному відновленні майже 14 тис. км доріг за два роки – найбільшому показнику за всю історію незалежної України. Міністр інфраструктури Олександр Кубраков відзначив значне збільшення фінансування доріг державного значення, яке за два роки зросло вп’ятеро. Вартість дорожніх робіт зменшилася завдяки конкурсу та обов’язковій експертизі проекту. Програма «Велике будівництво» створила понад 200 000 робочих місць, сприяючи зростанню ВВП України на 1,5-4% щорічно.
Актуальні питання
24 лютого Україна зіткнулася з різкою ескалацією конфлікту з Росією, що призвело до вторгнення та подальшого впливу на внутрішній ринок будівельних матеріалів. Фактори, пов’язані з війною, суттєво зменшили масштаби ринку, спричинивши проблеми для більшості підприємств в Україні, у тому числі вичерпання обігових коштів протягом року.
У відповідь на війну деякі будівельні підприємства переорієнтувалися на допомогу Збройним силам, виробляючи протитанкові їжаки, маскувальні сітки, постачаючи пісок для зміцнення стратегічних споруд.
Протягом першого півріччя 2022 року значний відсоток підприємств були змушені призупинити або обмежити виробництво через інтенсивні обстріли, високі ціни на газ та низький ринковий попит. Примітно, що виробництво клінкерної цегли в Україні скоротилося через активні бойові дії в Донецькій області, де знаходяться основні поклади вогнетривких глин, сировини для клінкерної цегли. Були повністю знищені декілька підприємств, які займалися виробництвом сировини та будівельної продукції для українського та європейського ринків, зокрема завод мінеральної вати у Житомирі, будівельних сумішей у Донецькій області, металоконструкцій у Маріуполі тощо.
У другій половині 2022 року пошкоджена енергетична інфраструктура створила значний виклик для повноцінної роботи підприємств, зокрема в частині обмежень електроенергії.
Отже, виникла потреба в імпорті сировини та/або матеріалів, які раніше вироблялися українськими виробниками, що призвело до впливу на вартість будівництва. Протягом 2022 року ціни на будматеріали зросли в середньому на 60%, тоді як будівельні роботи зросли на 30%, з очікуванням продовження зростання відповідно до коливань обмінного курсу та інфляції. У будівельному секторі у 2022 році суттєво скоротилося споживання сталі. За оцінками SMC Метінвест, споживання сталі в Україні в натуральному вираженні скоротилося на 55% і склало 2 млн тонн. Крім того, імпорт/експорт матеріалів був обмежений через непрацюючі порти та обмежені сухопутні маршрути, що перешкоджало масштабу товарообігу.
Як наслідок, початок нових будівельних проектів було перешкоджено. За даними Держстату, площа введеного в експлуатацію житла за 9 місяців 2022 року сягнула 4,825 млн м2, трохи перевищивши 4,797 млн м2 за перше півріччя 2021 року. Крім того, збільшився обсяг будівництва інженерних споруд. значне падіння на 67,1% у річному обчисленні.
У 2022 році загальний обсяг виконаних будівельних робіт в Україні скоротився на 65,1% порівняно з 2021 роком і склав 113,8 млрд грн. Негативна динаміка в натуральному вираженні спостерігається в різних сегментах: будівництво житла скоротилося на 60,3%, нежитлового будівництва – на 63,6%, інженерних споруд – на 67,1%. Загальна площа введеного в експлуатацію житла у 2022 році скоротилася на 37,8% до 7,1 млн кв.м, а прийнятих нежитлових приміщень – на 49,6% до 2,5 млн кв.м. У загальному обсязі виконаних будівельних робіт у 2022 році нове будівництво становило 37%, ремонти – 38,6%, реконструкція та технічне переоснащення – 24,5%.
Через російську агресію змінилися і пріоритети будівельних робіт. У структурі видатків на будівництво частка коштів, спрямованих на ремонт та будівництво мостів, зросла з 1,8% у 2021 році до 8% у 2022 році. Натомість частка коштів, спрямованих на будівництво та ремонт доріг, зменшилася з 54,1% до 26,3% протягом року. той же період.
Прогалини, які необхідно заповнити
Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну численні будинки, підприємства та навчальні заклади зазнали серйозних руйнувань. Зараз основна увага зосереджена на відновленні відновлених територій. Однак виникає занепокоєння щодо того, чи буде у нас відповідних будівельних матеріалів для полегшення процесу відновлення. Вторгнення не лише знищило багато будівельних компаній, але й залишило декілька заводів у тимчасово окупованих районах. Крім того, ланцюжки поставок зазнали значних змін, а попит на будівельні матеріали різко зріс.
Вирішення проблеми дефіциту найважливіших продуктів, таких як скло, гіпсокартон, будівельні суміші та ізоляційна вата, стає вирішальним для забезпечення повноцінного та процвітаючого життя. Виникає складна ситуація через руйнування різних заводів і виробничих потужностей, а також зрив місць видобутку корисних копалин артилерійським вогнем або захопленням. Наприклад, зараз в Україні спостерігається дефіцит гіпсокартону, що призводить до суттєвого зростання ціни на наявний склад. Так само віконне скло стане дефіцитним і дорогим. Крім того, дефіцит відчуватимуть будівельні суміші та ізоляційна вата з базальту.
На щастя, Європа виявила зацікавленість у закупівлі значних обсягів базальтової вати в Україні для використання як у будівництві, так і в сільському господарстві. Це сприятиме виконанню іноземних контрактів і забезпеченню іноземної валюти, що є життєво важливим в нинішніх економічних умовах. Крім того, раніше Україна отримувала скло з Росії, а зараз ведуться переговори про постачання скла з Туреччини через ЄС. На жаль, ситуація сильно вплинула на склозавод у Лисичанську. Проте ринок зумів саморегулюватися: ціни на дефіцитні продукти стрімко зросли, а товари з достатньою пропозицією зберігають стабільні ціни.
Незважаючи на виклики, Україна має значні запаси щебеню, піску та цементу з раніше занедбаних родовищ, які зараз активно відроджуються. Однак втрата «Азовсталі» призвела до подорожчання металопродукції, що призвело до зростання собівартості на 100-120%, причому ціни перераховуються щотижня.
Наразі деякі товари все ще є в наявності, і коли певного товару немає в одному місці, його можна знайти в іншому. Однак справжнє випробування відбудеться під час фази великої реконструкції після війни, коли, ймовірно, буде значний дефіцит будівельних матеріалів на будівельних майданчиках, що зробить доступність більш критичною, ніж попередній акцент на якості та ціні.
Проблеми відновлення
Цього року будівельна галузь переживає позитивні зміни, які значною мірою сприятимуть покращенню ринку. Однією з помітних подій є відновлення роботи будівельних підприємств, які раніше зупинялися через дефіцит електроенергії. Перспектива відновлення необхідного електропостачання виробників є цілком реальною завдяки завершенню опалювального періоду та поступовому відновленню системи. Важливу роль у цьому процесі відіграють і ефективні заходи протиповітряної оборони від повторних атак на енергетичні об’єкти.
Другий аспект, який заслуговує на увагу, передбачає ефективні програми компенсації за пошкоджене або знищене майно як на державному, так і на місцевому рівнях. Нещодавно було прийнято закон, який визначає особливості та порядок таких компенсацій. Крім того, в Київській області започатковано кілька програм, спрямованих на відновлення житлового фонду, але наразі їх недостатньо для суттєвих змін. Однак у довгостроковій перспективі ці ініціативи можуть позитивно вплинути на динаміку будівельного ринку та стимулювати його зростання.
Крім того, уряд запроваджує іпотечні програми як частину пожвавлення сектора. При правильній реалізації можливість придбати житло під низькі відсотки може позитивно вплинути на ринок, оскільки зберігає кошти учасників програми в межах України. У плані на 2023 рік – видати до 15 000 субсидованих іпотечних кредитів, що забезпечить вирішальну підтримку галузі та, як наслідок, зміцнить економіку країни.
Третій важливий аспект – створення прозорої програми реконструкції. За оцінками, близько трьох мільйонів українців втратили домівки, а приблизно третина інфраструктури була пошкоджена. Очікується, що процес відновлення вимагатиме щонайменше 350 мільярдів доларів державного фінансування. Для успішної реалізації такої програми першочерговою є прозорість усіх процесів не лише для українців, а й для міжнародних партнерів.
Важливо вирішувати виклики, які є передумовами для стабільного розвитку галузі. Найбільше занепокоєння викликає дефіцит будівельних матеріалів, які були або імпортовані з Росії (наприклад, скло, цемент, азбест, гіпс тощо), або вироблені на підприємствах, зруйнованих Росією. Наприклад, дані за 2021 рік свідчать, що від 70 до 80% імпортованого скла надходило з Російської Федерації та Республіки Сербія. Тому вкрай важливо передбачити відновлення виробничих потужностей і вивчити можливості інвестування в нові підприємства. Останні дослідження показують, що українські будівельні компанії можуть виробляти 90% матеріалів, необхідних для відновлення України. Незважаючи на війну, руйнування окремих об’єктів, нестачу кадрів, будівельна галузь України зуміла зберегти свій потенціал.
Також актуальною проблемою є надмірна кількість будівельного сміття, для якого не вистачає місць на звалищах. Станом на 2021 рік площа сміттєзвалища сягнула 9 га, повідомляє Мінрегіон. Для оперативного вирішення цієї проблеми встановлюються нові тимчасові пункти збору відходів, яких у Київській області вже близько 50. Європейський досвід демонструє успішне повторне використання будівельного сміття, що буде особливо корисним для відбудови України. Замість експорту відсортованих (нешкідливих) залишків для переробки в Республіку Білорусь, було б вигідніше налагодити такий процес в Україні.
Відновлення будівельної галузі позитивно вплине на життя населення та сприятиме післявоєнному відродженню економіки країни. Це створить можливості для працевлаштування, підвищить матеріальне виробництво та прокладе шлях для створення нових підприємств. Тому вкрай важливо бути готовим до процесу відбудови, повністю усвідомлювати майбутні виклики та активно діяти для їх подолання.
Стратегічний підхід
Житловий сектор України зазнав найбільших економічних збитків від війни на загальну суму 48 мільярдів доларів. Інтенсивні обстріли українських міст разом із необхідністю переселення 4,5 мільйонів внутрішньо переміщених українців створюють нагальну потребу у швидкому та стратегічному відновленні. Збиток поширюється на критично важливу інфраструктуру, включаючи централізоване опалення та водопостачання, що призводить до масових руйнувань.
За оцінками KSE, близько 132 000 житлових будинків, а також численні торгові центри, підприємства, офіси та інша нерухомість були зруйновані або пошкоджені. У Міністерстві розвитку громад та територій України повідомляють, що 60% пошкоджених будівель потребують капітального ремонту, а лише 25% зазнали незначних пошкоджень. Тому необхідно вжити негайних рішень щодо забезпечення житлом, а також вжити стратегічних ініціатив для покращення умов життя з акцентом на стандарти енергоефективності. Передумовами післявоєнної відбудови житлово-будівельного комплексу України є:
Висновки
Україна має прийняти європейські підходи до стратегічного планування та реалізації державної політики у житлово-будівельній сфері. Інвестиції в підвищення енергоефективності, сучасні матеріали, нові системи зв’язку та бомбосховища можуть вимагати значних початкових інвестицій, але забезпечать довгострокову фінансову життєздатність, оскільки рівень життя підвищиться, вартість комунальних послуг зменшиться, а житло стане безпечнішим. Загалом післявоєнний житлово-будівельний комплекс разом із виробництвом будматеріалів може стати рушієм економічного зростання в Україні.
___________________________________________
Таку доповідь зробив український маршал 1 липня 2023 року
Ukrainian Marshall – це команда досвідчених менеджерів з України та Заходу, яка допомагає у відбудові країни. Багато глав держав відвідують Україну з купою обіцянок, представлені кошти від міжнародних організацій, але для реалізації більшості проектів потрібні приватні ініціативи. Наша команда відвідує багато міст, розуміючи місцеві потреби та аналізуючи інвестиційні проекти у виробництві, логістиці, сільському господарстві, нерухомості, зеленій енергетиці, харчуванні, роздрібній торгівлі та багатьох інших галузях.
Ми допомагаємо знайти міжнародних інвесторів і надати цим інвесторам належну управлінську підтримку. Україна рухається до Європейського Союзу, на її шляху багато законодавчих змін, а корупції значно менше. Незважаючи на жахливу війну в деяких частинах країни, зараз ми бачимо слушний момент для того, щоб міжнародні інвестори прийшли в Україну. Важливо створювати нові робочі місця в Україні – тому ми допомагаємо українським виробникам знайти нових клієнтів, а міжнародним компаніям – осісти в Україні з дуже сприятливими економічними можливостями. Незабаром ми заснуємо власний Український інвестиційний фонд, де дрібні інвестори також матимуть можливість долучитися до майбутнього буму країни.
Для отримання додаткової інформації відвідайте нас за адресою www.uamarshall.com
Також ви можете зв'язатися з нами за адресою info@uamarshall.com
